У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.
Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваного дня. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. Можна займатися улюбленими справами, не думаючи про час.
Але для деяких закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів.
 Аби розділити радість сьогоднішнього свята, пригадати хвилюючі миті з свого шкільного життя завітав голова Благодатненської сільської ради Козак Василій Анатолійович. У вітальному слові він зауважив: „Випускники більше не стоятимуть біля дошки, не бігатимуть і не сперечатимуться на галасливих перервах. Останній дзвоник у школі – це водночас і перший дзвоник дорослого життя для кожного випускника”.
«Дорогі наші випускники! У вас сьогодні урочиста подія. Саме сьогодні останній дзвінок сповістить вам, що ваше дитинство скінчилося і починається доросле життя. Нехай буде багато щастя, кохання, посмішок, радощів. І зовсім трішки сліз, розчарувань. Нехай кожен з вас знайде себе у хорошій і потрібній справі, щоб можна було безбоязно дивитися у майбутнє” – з такими словами звернувся директор школи до випускників.
 
Тож щасливої долі і щастя доволі, дорогі випускники!!!
|