Ми щасливі діти
Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я — українець! І горджуся цим.
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ані вікам, ні моді не здолати...
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.
«У тиші урочистій до Пам’яті йдемо… »
Живи,книго!
Проторюй дорогу до свого читача.
Вогонь дарує людям світло,
Вогонь дарує їм тепло,
Коли б тепло і світло зникли,
Життя б на світі не було.
Хай дитина знає кожна –
Жартувать з вогнем не можна!
Бережемо ріки,
Бережемо води,
Як матір рідну,
Бережемо природу!
Бережімо кожну,
Рослинку і тваринку,
Бо ми всі природи,
Рідної частини!